Видео про рейдерство и коррупцию

antiraiderukr 06.02.2012 в 13:49

В сети Интернет появился видеоканал про рейдерство и коррупцию в Украине.
Инициатором выступило Украинское антирейдерское движение.

 
При поддержке:
Агентство конфликтного PR — /PR i Z/
Народный комитет по борьбе с коррупцией
Свобода слова в Украине
 
Канал уже содержит более 1000 роликов и постоянно пополняется.

Приглашаем к сотрудничеству всех желающих!
 
Также вы можете разместить у себя следующие баннеры со ссылкой http://www.youtube.com/user/novostiukr#g/u
          

Агентство конфликтного PR — /PR i Z/
 

{ 1 Комментариев }

Українське правосуддя – риба з гнилою головою

antiraiderukr 02.12.2011 в 12:03

Если у кого - то уже не осталось ничего,
кроме долгов, то пусть он, по крайней мере,
будет должен тебе.
Донецкая народная мудрость
 
            Усім відома ідіома про рибу, що гниє з голови, обернулась для вітчизняної системи управління, судових та законодавчих органів суцільною катастрофою. І не дивно, що сьогодні  в числі топових тег в Інтернеті перші позиції посідають саме  такі:   рейдери, антирейдери, рейдерське захоплення. Безвихідність та патовість ситуації полягає в тому, що саме фахівці з розвінчування рейдерских схем самі їх і моделюють.
Розпочнемо розплутувати корупційно-рейдерський клубок із самого початку:  згідно статистики 90%  керівних посад   правоохоронних органів займають вихідці з Донбасу. Крім «донецького МВС», під контролем безпосередньо «донецьких» знаходяться ГПУ, Конституційний суд, Вищий спецсуд із розгляду цивільних та кримінальних справ (http://ord-ua.com/2011/06/02/donetskie-idut-mvd-prokuratura-i-sudyi-okku...).
На тлі власних «реформіських дій», швидко реалізувавши програму захоплення «стратегічних крісел» державотворення та судової системи України,  Віктор Янукович планомірно впроваджує в дію свою програму мінімум: виключити з політичної боротьби екс-прем'єра Юлію Тимошенко та залишитися при владі принаймні на 15 років. Як зауважує у своєму інтерв’ю  «Газеті ua» віце-спікер України Микола Томенко: «Оточення Януковича завжди намагається відчути, чого хоче господар. Цим політичним психологам здалося, що він бажає виключити Юлію Володимирівну з політичної боротьби, щоб у неї була одна судимість, але суттєва. Друге потаємне бажання Януковича — залишитися при владі надовго. Президенту нашіптують, що його зможуть обирати в парламенті, і він буде першою особою 15 років. А для цього треба мати суміш політичного режиму  Росії й Білорусі. І до цього йде.»…
Програма Президента реалізовується, як у анекдоті: "Уряду треба активніше працювати із знедоленими", — виступає Янукович. Азаров підходить до нього і питає: "Вікторе Федоровичу, я вчу українську, та  хто такі «знедолені» не розумію». — "Це ті, хто не віддали нам "долю".Зараз усі, в кого є гроші, мають віддати "долю" владі.
 «Бачили, що відбулося з гіпермаркетом "Епіцентр" секретаря Київради Галини Гереги.  Її чоловік вимушено відбув за кордон. Хотіли забрати бізнес у власників "Фокстроту". Кажуть, зараз за кордоном власники мережі ресторанів "Козирна карта". Хтось віддає 25 відсотків справи, хтось — 70, щоб урятуватися. Є кілька груп, які координують наїзди і кришування бізнесу.  Одна навколо народного депутата Юрія Іванющенка, інша — Олександра Януковича, сина президента. Кажуть, вони активно використовують для рейдерства Управління по боротьбі з організованою злочинністю. Якщо в тебе слабкі нерви й немає серйозного «даху», усе відберуть або посадять. Якщо не замислимося, як це зупинити, треба буде тікати з України", - сказав віце-спікер. (http://gazeta.ua/articles/politics/_yanukovich-ta-ivanyuschenko-vikorist...)
Широко відомі, дуже схожі на рейдерство історії, пов’язані, зокрема, з Київським стратегічним інсуліновим заводом «Індар», який на підставі зміни керівництва був захоплений беркутівцями в липні 2011 року, і до сьогодні відомі вчені України намагаються відновити його діяльність; Київським офісним центром «Євразія», де в березні  2011 року відбулась спроба рейдерського захоплення, що проводилась із застосуванням судових рішень, винесених на підставі неправдивих даних  ТОВ «ГМСІ», власник центру виборює свої права в Суді; напівзруйнованим приміщенням кінотеатру «Орбіта», діяльність якого, за словами заступника голови КМДА Олександра Пузанова, буде відновлено, але вже сьогодні  приміщення активно ремонтується та готується до здачі в оренду одній з потужних ресторанних мереж;  столичною книгарнею «Сяйво», яка в лютому 2010 року була захоплена молодою командою Черновецького, в травні 2011 року виборола  свої права в Господарському суді й уже в вересні була відібрана новою владою у її законного власника ТОВ «Книгарня «Сяйво» з метою передачі одному з «поважних» депутатів від ПР;  одеською мережею «Антошка», яка поки що чинить спротив донецьким рейдерам; заводом «Стальканат», банком «Південний» і сотнями київськими, одеськими, харківськими, луганськими та іншими вітчизняними потужними й не дуже, приватної форми власності, підприємствами. Жахливі історії безцеремонного рейдерства біло-блакитної чуми, які останнім часом не сходять зі сторінок та екранів незалежних ЗМІ,  бентежать свідомість громадян України, але жодним чином не хвилюють представників донецького владного апарату.
Не зважаючи на стрімке падіння довіри до Віктора Януковича, зафіксоване Міжнародною фундацією виборчих систем, а саме:  у 2011 році, за словами головного дослідника IFES Ракеша Шарми, за результатами опитування, проведеного  за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), рейтинг Януковича знизився до 29% проти 43% у 2010 році (http://press.unian.net/ukr/pressnews-110141.html), але теперішній керманич Держави ходу збавляти й не збирається. Донецька корупційна м’ясорубка, не маючи можливості прибирати до рук об’єкти державної власності вже прибрані до рук попередниками, безцеремонно краде комерційне майно вітчизняного та зарубіжного походження.
Наглядним для відчайдушних вітчизняних підприємців, які все ще не готові ділитись з рейдерами-регіоналами, є свіжий листопадовий приклад жорстокого побиття бізнесмена із Запоріжжя, власника торгівельного бренду «Хортиця» Євгена Черняка. Один із найвпливовіших магнатів країни стверджує, що акція (http://www.segodnya.ua/news/14315388.html) безпричинного нападу на нього дев’ятьма невідомими особами є абсолютно спланованою, а неодноразові пропозиції «дерибану бізнесу з пацанами», що попереджали подію – роблять заяву постраждалого абсолютно аргументованою. Висновок – чинити супротив «м’ясорубці» подекуди не тільки фінансово невигідно, але й небезпечно для життя.
Останні  рейдерські захоплення, що пронеслися  над столицею в листопаді, були здійснені в приміщенні Чоловічої капели Ревуцького, універмазі «Україна» та готелі «Славутич». Захоплення останнього розглянемо детальніше.
Чотири роки тому, тоді ще обіймаючи посаду віце-прем’єра, теперішній прем’єр Микола Азаров робить гучну заяву по те, що таке поняття як рейдерство в Україні практично викоренене, (http://ord-ua.com/2011/06/02/donetskie-idut-mvd-prokuratura-i-sudyi-okku...) але сьогодні, реагуючи «на потреби комунікаційного ринку» за підтримки гвардії обслуговуючого персоналу, заводить власну сторінку в популярній соціальній мережі Facebook для начебто спілкування з громадськістю та задля боротьби з корупцією та рейдерами, які в 2011 році нахлинули на Україну, наче чума. (Сьогодні більшість експертів висловлюють побоювання, що проблеми з рейдерством в Україні надалі лише наростатимуть. За інформацією Антирейдерського союзу підприємців нині в Україні діє більше десятка професійних рейдерських угруповань. В Антирейдерському союзі підприємців зафіксовано понад 800 справ, а загалом за останні 5 років в Україні зафіксовано близько 3,5 тис. рейдерських атак на підприємства на загальну суму в 4-5 млрд. дол.(3). Якщо влада не стане на заваді рейдерству, Україні загрожує остаточна інвестиційна дискредитація. (http://finpost.info/2011/11/02/prokyratyra-zaperechyje-informaciju-pro-r...)
І ось, voila, як тільки на сторінку Азарова потрапляє заява директора готелю «Ставутич» Сергія Синявського про рейдерську атаку Віктора Татькова, голови Вищого Господарського суду, який безцеремонно прикривається Партією регіонів, вона миттєво зникає…
Протягом більш ніж двох років прибічники Татькова намагались штучно стягнути створену заборгованість з готелю «Славутич», роблячи все для визнання його банкрутом з перспективою передачі готелю незаконному кредитору. Крім того, факт сумнівної заборгованості Татьков взагалі не дав оскаржити в Суді. Цікаво, що раніше в пресі з’явилась інформація про те, що рейдерське захоплення здійснювалось в інтересах бізнес-структур, пов’язаних з віце-спікером Держдуми Росії Олександром Бабаковим. (http://blog.i.ua/search/?type=label&words=149888).
Оскільки сьогодні в нашій країні судочинство, фактично, закінчується на рівні вищих спеціалізованих судів, то й питання, хто ними керує, — надважливе. Тож цілком закономірно, що призначення основних дійових фігур судочинства викликає в експертів хвилю емоцій.  Судові експерти та аналітики схвильовані діяльністю господарського суду, що здійснюється під керівництвом Віктора Татькова: «З приходом до влади у ВГСУ екс-голови Донецького апеляційного господарського суду Віктора Татькова ситуація погіршилась - тепер навіть закриті від громадськості засідання пленуму ВГСУ стали традиційними. Читати інформаційні повідомлення про події в господарському суді не має жодного сенсу, оскільки вони написані в стилі «виступали, слухали, інформували, вирішили, голосували». А хто,що, навіщо і з якою метою - абсолютно незрозуміло (http://ura.dn.ua/18.01.2006/928.html).
Зауважимо, що Віктор Татьков майже в числі перших був призначений на свою теперішню посаду й за найкоротший період провів ротацію кадрів по всій Україні, підтягнувши у господарську судову систему «донецьку братію». Зрозуміло, що, маючи досвід роботи в Донецькому апеляційному господарському суді, Татьков неодноразово «відкатав» не одну рейдерську схему на бізнесменах підпорядкованого йому регіону, а подекуди й сусідніх регіонів, та повністю заслужив довіру «донецького керівництва». Показово, що вслід за паном Татьковим до столиці «підтягнулися» й деякі адвокатські контори, що спеціалізуються на господарських справах….(http://dialogs.org.ua/print.php?part=issue&m_id=21248).
            Але про те, хто такі рейдери, сьогодні знають навіть бабці на базарах, а ось хто й яким чином з ними має боротись, тобто «антирейдери», не завжди однозначно тлумачиться.
            В Україні під тлумачення «антирейдерів» потрапляють дуже різні структури. В першу чергу це державні або інституційні антирейдери, на кшталт комісії Миколи Азарова – дуже потужна сила, яка, викриваючи рейдерів, захищає закон, але не захищає емітента. Простіше кажучи, що рейдера можуть звинуватити, навіть кинути за грати, але вкрадене майно до власника при цьому не повернеться. Наглядний приклад – книгарня «Сяйво». Рейдерів викрили, навіть назвали імена, навіть тривають судові тяжби, але питання – хто, коли й яким чином повертатиме колективу ТОВ «Книгарня «Сяйво» вкрадене майно, на суму 5,5 млн. грн….
            Далі йдуть системні антирейдери – ті, що засідають в різнопланових комітетах та комісіях, беруть участь у розробці законодавчих пропозицій, які є потужними та розгалуженими структурами, що здійснюють повний комплекс послуг по захисту від ворожих поглинань – це вже компанії виключно приватної форми власності. Їх не дуже багато, і  кількість їх можна перерахувати на пальцях однієї руки, а  з числа більш продуктивних та солідних на слуху - BPT-Group  і «Лавринович та партнери», які ще й виступили в ролі співавторів свіжого видання «Рейдерство в Україні. Як захищати підприємства» (видавництво «Тандем»).  До речі, антирейдерська компанія «Лавринович та партнери», головний офіс якої знаходиться в Чикаго, фігурує в гучному конфлікті, що виник між регіоналом Валерієм Конавалюком та, з його слів «душевнохворим та закоренілим корупціонером»,  тричі-міністром юстиції Олександром Лавриновичем – батьком упорядника приватного антирейдерського бюро «Лавринович та партнери» Максима Лавриновича….(http://kontrakty.ua/content/view/915/39/).
Відмітними моментами «системний антирейдерів» є тісна співпраця з державними і правоохоронними органами. Системний антирейдер ніколи не порушить закон, оскільки тим самим він ставить під загрозу весь свій бізнес, а не просто окремий проект. Звернутися за захистом до подібного антирейдера, звичайно, дуже надійно, але й дуже дорого. А власники/керівники підприємств часто не те що не готові багато платити, але взагалі не хочуть платити, вважаючи, що держава зобов'язана захищати їх безкоштовно (що насправді є природнім). Тож коли вони "дозрівають" для того, щоб найняти антирейдера, дуже часто виявляється, що час втрачений, рейдер зайшов дуже далеко, і системні антирейдери, піклуючись про свою репутацію "безпрограшних захисників", відмовляються від таких проектів. Або сценарій роботи антирейдера розкручується по-іншому:  в процесі захисту бізнесу клієнта «системний  антирейдер» висмоктує у підзахисного майже всі можливі фінансові ресурси й кидає на півдорозі, бо його робота завжди має бути оплаченою в повній мірі. Та добре, коли власники/керівники підприємств у результаті колоборації із подібними захисниками мають у собі сили піднятись і йти далі, самостійно виборюючи свої права.
            Але є ще один, не дуже надійний, але контрольований вихід – підприємство, що потрапило під рейдерську атаку,  може спробувати захиститись власноруч від самого початку: ретельно вивчити документацію, що викладена в просторах Інтернету на тему рейдерства та антирейдерства, винайняти гарного адвоката та спробувати створити інформаційне поле навколо «emergence situation»,  і хто знає, можливо, на хвилі підтримки свідомої громадськості та провідних ЗМІ  правосуддя й восторжествує.
 
Додаток №1:
Перелік блогів: Антирейдер України
Антирейдер Украина в ЖЖ http://antiraider-ukr.livejournal.com;
Антирейдер Украина на hiblogger http://antiraiderukr.hiblogger.net;
Антирейдер Украина на МЕТЕ http://blog.meta.ua/~antiraider_ukraine;
Антирейдер Украина - i.ua http://blog.i.ua/user/3925991;
Антирейдер Украина - www.liveinternet.ru http://www.liveinternet.ru/users/4387265;
Антирейдер Украина на Я.ру http://antiraider-ukr.ya.ru/#y5__id37;
Антирейдер Украина на blogspot.com http://antiraiderukr.blogspot.com/;
Антирейдер Украина на NETLOG http://ru.netlog.com/antiraider_ukraine;
Антирейдер Украина на Facebook http://www.facebook.com/AntiraiderUkraine;
Антирейдер Украина на Google+ https://plus.google.com/u/0/108456433901091003201/posts
Антирейдер Украина - Блоги@Mail.ru http://blogs.mail.ru/mail/antiraider.ukraine/
 
Додаток №2
Рекомендовані сайти з рейдерської тематики:
Украинское антирейдерское движение http://www.zahvat.net/
Элита Украины http://www.kraina.name/
Агентство конфликтного PR — /PR i Z/ http://pr-z.com.ua
Украина криминальная http://cripo.com.ua/
ОРД http://www.ord-ua.com/ 
Народный комитет по борьбе с коррупцией http://stopotkat.net/
Тарасова Правда http://taras-ua.com/
Аргумент http://argumentua.com/
Конфликты и Законы http://k-z.com.ua/
Информационный портал job-sbu.org http://job-sbu.org

 


Агентство конфликтного PR — /PR i Z/

Опровержение информации "О рейдерском захвате ООО БЛЭК СИ ШИПИНГ СЕРВИС"

antiraiderukr 01.11.2011 в 13:04
Информация, изложенная в Открытом обращении от 23.10.2010г. «О рейдерском захвате ООО «БЛЭК СИ ШИПИНГ СЕРВИС» заместителя директора ООО «БЛЭК СИ ШИПИНГ СЕРВИС» Коржова Валентина Яковлевича, а именно:
 
 
«В мае 2010г. в состав рейдерской группы примкнули новые лица – Смыков Юрий, Арапетян Армен, Димитриев Виталий, которые не скрывают, что тон в напористом характере и даже нагловатом характере их действий задает привлечение судебного ресурса области . Упомянутое пополнение рейдерской группировки намеревается заполучить половину доли «пирога» в случае «удачной преступной охоты» по завладению имуществом ООО «БЛЕК СИ ШИПИНГ СЕРВИС», - является недостоверной.
 
 
 
Собственником сайта http://pr-z.com.ua - Агентством конфликтного PR — /PR i Z/, указанная информация была размещена на сайте лишь учитывая точку зрения заместителя директора ООО «БЛЭК СИ ШИПИНГ СЕРВИС» Коржова Валентина Яковлевича, без учета точки зрения и доказательств, предоставленных другими участниками корпоративного конфликта вокруг ООО «БЛЭК СИ ШИПИНГ СЕРВИС». Вместе с тем предлагаем вниманию наших читателей иную точку зрения, подкрепленную фактами и доказательствами, на события, происходящие вокруг ООО «БЛЭК СИ ШИПИНГ СЕРВИС»:
 
29.12.2009г. Общим собранием участников ООО «БЛЭК СИ ШИПИНГ СЕРВИС» было принято решение о даче согласия участнику Общества Коржовой Татьяне Николаевне (супруга Коржова Валентина Яковлевича) на продажу части в размере 10% уставного капитала Смыкову Ю. П. и части в размере 9% уставного капитала – Суворовой Л. Ф. (теща Айрапетяна Армена Жораевича). Сделки по купле – продаже корпоративных прав были заключены 13.01.2010г. и заверены частным нотариусом Одесского городского нотариального округа Диким С. П. Со стороны покупателей сделку сопровождал юрист Димитриев Виталий Викторович, а со стороны продавца – юрист Ильяшук Владимир Владимирович. Таким образом, согласно решения Общего собрания участников ООО «БЛЭК СИ ШИПИНГ СЕРВИС» от 29.12.2009г., оформленного протоколом №51, и заключенных договоров купли – продажи от 13.01.2010г., Смыков Ю. П. и Суворова Л. Ф. абсолютно законно стали собственниками 19% уставного капитала ООО «БЛЭК СИ ШИПИНГ СЕРВИС». Вместе с тем, руководство ООО «БЛЭК СИ ШИПИНГ СЕРВИС» не предприняло никаких мер по регистрации информации о новых учредителях Общества в Едином государственном реестре юридических лиц и физических лиц – предпринимателей, а также фактически не допустило новых учредителей (Смыкова Ю. П. и Суворову Л. Ф.) к участию в управлении делами Общества. Многочисленные устные переговоры по поводу возникшей ситуации не помогли урегулировать возникший корпоративный конфликт, вследствие чего 06.12.2010г. Смыков Ю. П., Суворова Л. Ф., а также другие учредители, которые не были допущены к управлению делами Общества (МЧП «Юридическое бюро «ЛЕКСУС» и Паюл Виктор Антонович) обратились с письмом в адрес ООО «БЛЭК СИ ШИПИНГ СЕРВИС» с просьбой принять меры к регистрации информации о новых учредителях Общества (Смыков Ю. П. – 10%, Суворова Л. Ф. – 9%, Паюл В. А. – 10%, МЧП «Юридическое бюро «ЛЕКСУС» - 10%) в Едином государственном реестре юридических лиц и физических лиц – предпринимателей, а также допустить указанных лиц к управлению делами Общества и принятию решений на Общем собрании участников. Однако ответа на указанное письмо не последовало.
 
 
Защищая свои гражданские права, и считая себя законными учредителями ООО «БЛЭК СИ ШИПИНГ СЕРВИС», Смыков Ю. П., Суворова Л. Ф., Паюл В. А., МЧП «Юридическое бюро «Лексус», обратились в Хозяйственный суд Одесской области с иском о признании их учредителями ООО «БЛЭК СИ ШИПИНГ СЕРВИС» и обязательстве Общества предпринять необходимые действия для регистрации информации об указанных лицах, как об учредителях Общества в  Едином государственном реестре юридических лиц и физических лиц – предпринимателей. Окончательное решение в хозяйственном деле № 27/176-10-5557 еще не принято, идет судебное разбирательство.
 
 
В ответ Коржов В. Я. через своих родственников (жену Коржову Т. Н. и сестру  Чеховску Н. В.), а также подконтрольное ему предприятие ООО «БЛЭК СИ ШИПИНГ СЕРВИС» обращается с иском в Хозяйственный суд Одесской области против Смыкова Ю. П., Суворовой Л. Ф., Паюла В. А., МЧП «Юридическое бюро «ЛЕКСУС» с требованием признать решение общего собрания учредителей ООО «БЛЭК СИ ШИПИНГ СЕРВИС» от 29.12.2009г., оформленное протоколом №51, и договора купли – продажи корпоративных прав от 13.01.2010г., согласно которых Смыков Ю. П., Суворова Л. Ф., Паюл В. А., МЧП «Юридическое бюро «ЛЕКСУС» приобрели 39% уставного капитала ООО «БЛЭК СИ ШИПИНГ СЕРВИС» - недействительными. Решением Хозяйственного суда Одесской области по делу № 26/206-10-5341 от 11.02.2011г. в удовлетворении иска о признании недействительными решения общего собрания учредителей ООО «БЛЭК СИ ШИПИНГ СЕРВИС» от 29.12.2009г., оформленного протоколом №51, и договоров купли – продажи корпоративных прав от 13.01.2010г. – отказано. Указанное решение Хозяйственного суда Одесской области было оставлено в силе и без изменений Постановлением Одесского апелляционного хозяйственного суда от 24.03.2011г. и Постановлением Высшего хозяйственного суда Украины от 25.05.2011г..
 
 
Таким образом хозяйственными судами было подтверждено и установлено, что решение Общего собрания участников ООО «БЛЭК СИ ШИПИНГ СЕРВИС» от 29.12.2009г., которым было дано согласие участнику Коржовой Т. Н. на отчуждение корпоративных прав в размере 39% уставного капитала Общества в пользу Смыкова Ю. П. – 10%, Суворовой Л. Ф. – 9%, Паюла В. А. – 10%, МЧП «Юридическое бюро «Лексус» - 10%, а также договора купли – продажи корпоративных прав от 13.01.2010г., удостоверенные ЧН ОГНО Диким С. П.,  - являются законными и такими, что соответствуют волеизъявлению сторон.
 
 
Считая, что в действиях Смыкова Ю. П., Суворовой Л. Ф., Паюла В. А., МЧП «Юридическое бюро «Лексус» есть состав преступления, Коржов В. Я. обратился с соответствующими заявлениями в органы прокуратуры. Постановлением старшего помощника Черноморского транспортного прокурора Толстика В. В. от 08.04.2010г., в возбуждении уголовного дела относительно Смыкова Ю. П., Айрапетяна А. Ж., Димитриева В. В. было отказано в связи с отсутствием в их действиях состава преступления, предусмотренного ст. 190, 191, 358, 364-367 УК Украины. Указанное постановление было оставлено в силе всеми вышестоящими прокуратурами вплоть до Генеральной прокуратуры Украины.
 
 
Вместе с тем, в июле 2011г. Смыкову Ю. П., Суворовой Л. Ф., Паюлу В. А., МЧП «Юридическому бюро «ЛЕКСУС» из общедоступных данных из Единого государственного реестра юридических лиц и физических лиц – предпринимателей стало известно о том, что их доля в уставном капитале ООО «БЛЭК СИ ШИПИНГ СЕРВИС» в размере 39% была переоформлена Обществом на Прасову Л. М. без их согласия. Прасова Л. М. является матерью Прасова Юрия, который в свою очередь проживает в гражданском браке с Коржовой Л. В. (дочь Коржова В. Я.).
 
 
По заявлению представителя Смыкова Ю. П., Суворовой Л. Ф., Паюла В. А., МЧП «Юридическое бюро «ЛЕКСУС» - Коротюка М. Г., в связи с действиями семьи Коржовых, Черноморской транспортной прокуратурой 31.08.2011г. было возбуждено уголовное дело по факту мошенничества с корпоративными правами ООО «БЛЭК СИ ШИПИНГ СЕРВИС» по признакам преступления, предусмотренного ч. 4 ст. 190 УК Украины. Идет следствие.
 
Таким образом действия Смыкова Ю. П., Айрапетяна А. Ж., Димитриева В. В. являются абсолютно законными и не могут считаться рейдерскими. Владельцы интернет – сайта http://pr-z.com.ua - Агентство конфликтного PR — /PR i Z/ приносят свои извинения Смыкову Ю. П., Айрапетяну А.Ж., Димитриеву В. В. за публикацию недостоверной информации, содержащейся в Открытом обращении от 23.10.2010г. «О рейдерском захвате ООО «БЛЭК СИ ШИПИНГ СЕРВИС» заместителя директора ООО «БЛЭК СИ ШИПИНГ СЕРВИС» Коржова Валентина Яковлевича.

Агентство конфликтного PR — /PR i Z/

Кто занимается «Черным PR» на теме «посадки» харьковского судьи?

antiraiderukr 24.10.2011 в 11:26
В сентябре 2011 года подсудимый Антон Подвезько, находящийся в следственном изоляторе Харьковской области, подал заявление в Генеральную прокуратуру Украины с требованием привлечь судью Дзержинского районного суда г. Харькова Татьяну Штых, которая рассматривает его дело, к уголовной ответственности по статье 375 УК Украины (вынесение судьей заведомо неправосудного постановления).
 
Информация об этом была распространена в интернете:  Харьковская судья может оказаться за решеткой
 
 
На сайте Агентства конфликтного PR — /PR i Z/ в рубрике «Конфликтные новости» также был размещена статья со ссылкой на первоисточник – Украину криминальную
 
 
С 10 октября 2011 года на сайт Агентства конфликтного PR — /PR i Z/ начались попытки осуществить DDoS-атаку по поисковому слову «подвезько». На эту новость заходило по 3-5 тыс. посетителей в сутки  (см. Print Screen):Читать дальше...
 
 
Как выяснилось, DDoS-атака велась непрофессионально – все посещения сайта осуществлялись с одного и того же харьковского ip-адреса:
 
 
IP : 77.122.88.28
Resolve Host: 77-122-88-28.dynamic-FTTB.kharkov.volia.com
 
Партнеры Агентства конфликтного PR — /PR i Z/ не готовы утверждать, какая из сторон заказала  DDoS-атаку. Однако отмечают, что подобные способы работы с информационным пространством являются непрофессиональными и только вредят всем сторонам конфликта.
Рекомендуем для решения подобных задач привлекать более профессиональные команды.
 
 
В 2011 году в Украине неоднократно осуществлялись попытки заблокировать или наоборот – распространить информацию размещенную в интернет именно таким способом. Однако в большинстве случаев, эффект был диаметрально противоположный.
 
 
Заявляем, что если попытки осуществить DDoS-атаку на сайт Агентства конфликтного PR — /PR i Z/ продолжаться, мы приложим все усилия для того, чтобы придать ситуации вокруг Антона Подвезько максимальный общественный резонанс.
 
 
Коллектив Агентства конфликтного PR — /PR i Z/
 
------------------
 
 
Приводим текст статьи, которая стала причиной DDoS-атаки со ссылкой на первоисточник:
 
 
Харьковская судья может оказаться за решеткой
 
 
Украина криминальная
 
 
Подсудимый, находящийся в следственном изоляторе Харьковской области, подал заявление в Генеральную прокуратуру Украины с требованием привлечь судью, которая рассматривает его дело, к уголовной ответственности по статье 375 УК Украины (вынесение судьей заведомо неправосудного постановления).
 
В тексте заявления, переданном УК адвокатом подсудимого Антона Подвезько говорится, что 4 апреля 2011 года судья Дзержинского районного суда г. Харькова Татьяна Штых вынесла постановление о его  аресте (стр. 1, стр. 2). Судья сочла, что подсудимый, находясь на свободе, может воздействовать на потерпевших и свидетелей, спрятать или уничтожить доказательства по делу. Кроме того, по мнению Т.Штых, одним из оснований для ареста является тот факт, что Антон Подвезько не признает своей вины.
 
Между тем, подсудимый активно сотрудничал с досудебным следствием на протяжении четырех лет, пока расследовалось дело, с целью доказать свою невиновность. За эти четыре года следствием не было зафиксировано ни одного факта давления на свидетелей или потерпевших. Доказательства по делу содержатся только в материалах уголовного дела, а потому спрятать или уничтожить их у А.Подвезько нет даже физической возможности. Что до не признания своей вины, то это основание для ареста является уникальным в украинской, да и в европейской судебной практике, т.к. во всех цивилизованных странах существует презумпция невиновности, и непризнание своей вины подсудимым не может быть основанием для ареста.
 
Антон Подвезько уверен в том, что судья демонстрирует явно предвзятое к нему отношение на протяжении всего процесса. По его словам, после десятка судебных заседаний, на которых было опрошено множество свидетелей, ни один из них не свидетельствовал против Подвезько. Тем не менее, судья отказывается сменить меру пресечения на подписку о невыезде. Для доказательства предвзятости судьи подсудимый готов предоставить правоохранителям видеозаписи судебных заседаний и все необходимые документы.
 
Проверять факты, изложенные в заявлении, и решать, что имело место – юридическая безграмотность судьи или ее личная заинтересованность, будет прокуратура. В случае, если факты подтвердятся, судья Татьяна Штых может провести за решеткой до 5 лет, если имела место некомпетентность, и до 8 лет, если будет обнаружен корыстный мотив или другой личный интерес судьи.
 
Тимур Карадубов

Агентство конфликтного PR — /PR i Z/