Обездолені: Юра Єнакіївський врятував «Антошку» від митників, «Стальканат» і Ліскі терплять

antiraiderukr 07.12.2011 в 12:46

Власник мережі дитячих магазинів «Антошка» Владислав Бурда розповів репортеру «Forbes-Україна» Юлії Белінській, що вирішити проблеми з митницею і податковою йому допоміг народний депутат від Партії регіонів Юрій Іванющенко.

«Ходили чутки, що Юрій Володимирович має стосунок до створення ускладнень на моному підприємстві. Я попросив про особисту зустріч з ним, – каже Бурда. – Виявилось, що він не тільки не був джерелом моїх проблем, але навіть допоміг їх швидко розв’язати. Замість мене ні про що не попросили».

Після зустрічі з Іванющенко він за два дні зміг розтаможити контейнери з товаром, які три місяці стояли в одеському порту.

Іванющенко, якому приписують захоплення і других одеських підприємств називає ці чутки безпідставними.

«Якщо хоч один бізнесмен скаже, що я у нього щось відібрав, я в той самий день дам мандат. Зробили з мене Чикатило, якій ходить по країні і відбирає бізнеси», – сказав Іванющенко і порадив репортеру давати номер його мобільного телефона кожному бізнесмену, який буде звертатись з подібними скаргами. За словами нардепа, він в останній час тільки тим і займається, що допомагає підприємцям з вирішенням проблем.

Разом з тим, Володимир Немировський, співвласник одеської компанії «Стальканат-Сілур» з річним оборотом близько 1 млрд грн., розповів, що ще в травні убоповці та бійці «Соколу» після обшуку забрали всі документи підприємства на підставі карної справи про підробку підпису в угоді «Стальканату» з фірмою експедиторською «Мегалайн плюс» вартістю 23,4 тис грн. Цей «Мегалайн» запідозрили в «обналічці» грошей, тому налетіли на «Стальканат».

Після цього Немировський евакуював із Одеси всіх топ-менеджерів. Вони кілька місяців жили в інших містах і за кордоном, вирішуючи справи по «Skype». Потім щодо «Стальканату» було заведено три нових карних справи. В листопаді суд визнав порушення цих справ незаконним, однак документи Немировському досі не повернули, а майно компанії досі під арештом.

Немировський певен, що якби він дав слабину, довелось би відкупатись грошима або долею в бізнесі: «Ніхто не приходить до вас з вимогою щось віддати, ви маєте самі знайти «благодійника», який вирішить вашу проблему, і як годиться йому потім віддячити».

Ніхто не вимагав віддати бізнес і у луганчанина Ігоря Ліскі. Півроку простоює його горно-збагачувальна фабрика «Краснолуцька», яка десять років збагачувала вугілля однойменної державної шахти. Весною 2011 року керівництво держшахти наказало розрізати конвеєрну стрічку, яка об’єднувала підприємства, а біля фабрики з’явились ДАІ та УБЕП, які під різними приводами не пускали підприємство Ліскі вугілля з інших шахт. Тепер вугілля з «Краснолуцької» шахти йде на збагачувальні фабрики «Яновська» та «Нагольчанська», які належать Івану Аврамову, партнеру Іванющенко.

Ліскі, який є одним з активістів «Фронту змін» Арсенія Яценюка не шукав того, хто допоміг би «вирішити питання»: «Якби я дав зрозуміти, що хочу з кимся зустрітись, то від мене не відстали б, поки не забрали фабрику».

Бізнесмен пішов по шлязу Немировського: прес-конференції, суд, звернення до профільного міністра. Але фабрика як і раніше не отримує вугілля, і Ліскі готовий вже її закрити, звільнивши 420 співробітників.



НАШІ ГРОШІ