ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У "ДЕЛЬТА БАНКА"?

antiraiderukr 23.07.2014 в 15:07

.censor_resonance_big3.jpg
Сегодня совладелец «Дельта Банка» Николай Лагун переживает не лучшие времена – его бизнес балансирует на грани банкротства, а сам он, еще недавно считавшийся перспективным предпринимателем, вынужден ходить по рынку и просить взаймы.

Стартовый капитал
До 2005 года Николай Лагун был известен в финансовых кругах как очень умелый казначей. В те годы Лагун работал на Валерия Хорошковского, в Укрсоцбанке. Основной его задачей было организовать максимально прибыльную торговлю валютой и гривной. Именно на должности главного казначея Лагун заработал свой стартовый капитал, с которого в 2006 году начался «Дельта Банк».
Заколдованный круг
«Деньги любят тишину, а шум - потенциальный риск для клиентов», - любимая фраза Николая Лагуна по сей день. Ориентированный на розничное экспресс-кредитование, «Дельта Банк» должен был составить серьезную конкуренцию уже существующим участникам рынка. В чем он в принципе и преуспел.
В число ключевых партнеров банка в построении каналов продаж стали торговые сети "Фокстрот", "МегаМакс", "Домотехника", "City.сom", "Мобилочка" и др. Буквально за два года серьезно потеснил таких основных игроков отечественного рынка потребительского кредитования, как "ПриватБанк", банк "Надра", "Правэкс-банк". И уже к 2011 году Дельта вошел в тройку лидеров, занимая порядка 25% от общего объема потребительских ссуд, выдаваемых банками. Но маржи от процентов за выдачу мелких бытовых кредитов ему было мало. Лагун создает сперва страховую компанию «Брама Життя», а чуть позже ноу-хау в украинском финансовом секторе первую коллекторскую компанию "Credit Collection Group" (CCG). Таким образом, круг замкнулся. Покупатель приходил в один из магазинов торговой сети бытовых товаров, ему продавали дорогой холодильник, Лагун выдавал через «Дельта Банк» кредит, через «Браму Життя» страховал кредит и если повезет то и кредитора, а потом ждал, когда же неудачливый обыватель не сможет заплатить за него. И тут-то включалась Первая Украинская Коллекторская компания "Credit Collection Group" (CCG), принадлежащая все тому же Лагуну. А имея такую широкую клиентскую базу грех было не воспользоваться и создать еще пару, тройку компаний по работе с физлицами. Так были созданы открытый (негосударственный) пенсионный фонд "Дельта", несколько публичных инвестфондов, управление активами которых доверено КУА "Дельта-Капитал". Кроме того, Н.Лагун учредил сеть ипотечных супермаркетов "Т.О.Ч.К.А" и основал девелоперскую компанию "Европа", которая, как сообщали СМИ, реализует проект коттеджного городка "Олімпік-Park" под Киевом. Так изначально создаваемый банк, как отмечено на сайте финучреждения, "с целью удовлетворения массового спроса на потребительские кредиты", вполне смог удовлетворить потребности его создателя.
Первая крупная афера
Начало этой истории очень туманное. Никто так и не может сказать каким образом и благодаря чьему протекторату, создателю «Дельта Банка» удалось получить крупные инвестиции от «Фонда прямых инвестиций «Icon Private Equity». По данным фонда, еще в 2005 году Icon Private Equity предоставил первоначальное финансирование на развитие «Дельта Банка» в размере $86 млн и заключил соглашение о найме Лагуна на работу в качестве президента банка, а также акционерное соглашение по совместному развитию банка. По условиям соглашения, 70% акций «Дельта Банка» принадлежали Icon Private Equity, 100% акций банка были заложены в пользу фонда. В 2009 году Николай Лагун выкупил 40% акций «Дельта Банка» у Icon Private Equity, уменьшив долю фонда до 30%, которые обязан был выкупить по условиям соглашения. Но вместо этого Лагун провел дополнительную эмиссию акций «Дельта Банка», доведя свою долю сначала до 100%, а позже продал 30% банка компании Cargill Financial Services International Inc.
Так следы полученных Лагуном от фонда $86 млн затерялись в лабиринтах украинского банка судов и инстанций. И даже Лондонский международный суд не может отбить у украинского «финансиста» деньги Icon Private Equity.
Взаимоотношения с Icon Private Equity далеко не первый случай, когда Николай Лагун кидает своих партнеров и инвесторов. Основанная им еще до начала мирового финансового кризиса девелоперская компания «Европа» обязалась реализовать проект коттеджного городка «Олімпік-Park» под Киевом, однако обманутые инвесторы так и не получили обратно более чем 500 млн грн.
Реалии «Дельта Банка»
Сегодня «Дельта Банк» переживает не лучшие времена - бизнес его создателя балансирует на грани банкротства, а сам основатель вынужден ходить по рынку и просить взаймы.
Так, в июне глава совета директоров «Дельта Банка» Елена Попова заявила, что банк был вынужден продать часть своего розничного портфеля Альфа-банку. Причины сделки - Николай Лагун остро нуждается в деньгах. По данным Альфа-банка, сумма приобретенной задолженности составила 650 млн грн. Помимо распродажи части розничного портфеля «Дельта Банк» уже больше полугода пытается провести размещение своих облигаций на 943,5 млн грн, однако пока безрезультатно.
Еще один рисковый и достаточно туманный проект, в который ввязался банк Николая Лагуна (хотя последний это официально не подтверждает), - финансирование реконструкции Ильичевского морского порта. Она предусматривает строительство пирса, а также углубление дна порта до 15-17 метров. Все это для того, чтобы увеличить его грузооборот и привлекательность для крупных торговых судов.
Разумеется, участие в подобном строительстве для банка - очень хороший куш, который сулит большие выгоды. Еще в 2013 году нидерландская компания "Van Oord", которая получило право реконструкции, сообщила, что общая стоимость только лишь одной реконструкции подходного канала составляет около 61 млн гривен. Однако, если бы не очередное «но»: выделение участка под пирс многие эксперты и юристы считаю совершенно незаконным. Это решение принял нынешний мэр Ильичевска, до недавнего времени член Партии регионов Владимир Хмельнюк. Невзирая на то, что в действиях Ильичевского горсовета явно есть признаки преступления по статье Уголовного кодекса 365 "Превышение власти или служебных полномочий".
Соответственно, ввязываясь в подобную аферу, банк, который к тому же не блещет стабильностью, берет на себя огромные риски. Любое судебное решение, любое блокирование проекта влечет за собой финансовые потери. И их груз, несомненно, ляжет на плечи «Дельты». А это - невыплаты депозитов, с возвратом которых банк испытывает сложности еще с июня нынешнего года, дестабилизация самого финучреждения, и вполне реальная угроза банкротства.
И это еще не конец
На сегодня Николай Лагун - персона «нон-грата» в банковских и бизнес-кругах. Детище банкира присутствует в списке 17 банков, которых Генеральная прокуратура Украины подозревает в финансировании сепаратистов. Также «Дельта Банк» фигурирует во многих эпизодах уголовного расследования злоупотреблений в НАК «Нафтогаз Украины», которое в данный момент совместно ведут ГПУ и СБУ. Кроме того, против Николая Лагуна и его партнера Кирилла Дмитриева возобновлено расследование по делу о присвоении 60 млн. долл., вложенных дольщиками в строительство коттеджного городка «Олимпик-Парк».
Но если Николай Лагун явно найдет выход из сложившейся ситуации, какой будет судьба тысяч вкладчиков его банка и сотен бизнес-партнеров банкира, которые останутся у разбитого корыта? Увы, на сегодня этот вопрос пока что не имеет ответа…
Леонид ИСАКОВ, Цензор.НЕТ

Правительство Азарова заставит украинцев пить суррогат и самогон?

antiraiderukr 04.04.2012 в 16:07

Апрельское подорожание алкоголя в интернете отметили появлением видеоролика, в котором граждане не скрывают свого возмущения повышением цен на спиртное. Люди негодуют по поводу постановления Кабмина № 957, согласно которому для водки и ликероводочных изделий крепостью 40% в бутылках объемом 0,5 литра установлены новые минимальные цены: оптово-отпускная — 17,7 грн., розничная — 26,1 грн. Минимальные розничные цены за бутылку 0,5л коньяка «три звезды» установлены в размере 33,08 грн., «четыре звезды» — 37,16 грн., «пять звезд» — 41,10 грн., сообщает Цензор.Нет. Министерство финансов намеревается повысить минимальные цены на водку и ликеро-водочные изделия на 26,4%. Пол-литровую бутылку водки можно будет купить не меньше чем за 33 грн. Инициатором этой идеи стал вице-премьер Валерий Хорошковский. Чиновник не скрывает, что таким способом он собирается наполнить бюджет. Производители ожидали, что Хорошковский как бывший глава СБУ предложит пути выхода из тени черного рынка производства ликеро-водочных изделий, перекроет все пути ухода от налогообложения, решит корпоративные споры и создаст стимул для развития легальных водочных брендов.

Вместо этого правительство в очередной раз решило «потрусить» и без того небогатого покупателя. Мнения и экспертов, и производителей, и простых потребителей сошлись: такое решение Кабмина приведет к одному — рынок заполонит суррогат и самогон.Автор: «фрАза»

Хорошковский станет главным в Украине по борьбе с рейдерами

antiraiderukr 20.03.2012 в 10:18

.Специальную комиссию по противодействию незаконным захватам и поглощениям предприятий возглавит первый вице-премьер, в недавнем прошлом - глава СБУ


Межведомственную комиссию по вопросам противодействия незаконным захватам и поглощениям предприятий будет возглавлять первый вице-премьер-министр Украины Валерий Хорошковский. Об этом заявил глава правительства Николай Азаров.

"Этим самым поднято на значительно высокий уровень тему борьбы с коррупцией и антирейдерством. И эта работа будет продолжена", - сказал Азаров, слова которого приводит пресс-служба Кабинета министров.

Азаров сообщил, что за коррупционные преступления за последние два года в Украине привлечено к ответственности больше чиновников, чем за все 20 лет независимости.
ЛIГАБiзнесIнформ

Новий міністр фінансів. "Сімейна" людина

antiraiderukr 01.03.2012 в 12:43

/Призначення Юрія Колобова міністром фінансів очікувалося ще 18 січня, коли несподівано для всіх цю посаду обійняв Валерій Хорошковський.

Саме Колобова вважали фаворитом, хоча портфель дістався керівникові СБУ, породивши чутки про стрімке посилення "газового лобі".

Через 40 днів ситуація вирівнялася. Колобов таки очолив Мінфін. Хорошковського позбавлено міністерського крісла та переведено на посаду першого віце-прем'єра, де складно розгорнутися, не маючи під собою ні міністерства, ні прем'єра-однодумця.

38-річний Юрій Колобов своєму стрімкому злету має завдячувати Сергію Арбузову та Олександру Януковичу. Саме вони пролобіювали його кандидатуру на найвищому рівні.

Це - ще одна, за політичними мірками, "людина нізвідки", яка стараннями Сім'ї не просто очолила провідне міністерство, але і взяла під контроль Державне казначейство, Державну фінансову інспекцію та Державний фінансовий моніторинг.

Входження Колобова у орбіту "донецьких" сталося, коли заступником голови правління державного "Ощадбанку" став одіозний Павло Борулько. Той самий Борулько, який минулого року був оголошений у розшук і затриманий у Білорусі по справі розкрадання рефінансування, виділеного НБУ.

Борулько - в минулому депутат Донецької обласної ради, і головне - родич Олександра Медведька по лінії своєї дружини.

На початку століття Борулько був співвласником та керівником банку "Донеччина". Цю посаду він обіймав з середини 2002 року по середину 2003, а з кінця 2003 банком "Донеччина" став керувати нинішня "зірка" Сергій Арбузов, при якому ця установа спочатку була перейменована в "УкрБізнесБанк", а потім потрапила в одноосібне володіння Олександра Януковича.

Борулько тим часом став заступником голови правління "Ощадбанку", а Колобов - керівником казначейства "Ощадбанку".

На посаді казначея Колобов утримався і після помаранчевої революції та зміни влади в "Ощадбанку". Його "захистив" новий керівник держбанку Олександр Морозов, хоча усунути Колобова з посади намагався перший заступник "Ощадбанку", а сьогодні один з лідерів "Фронту змін" Андрій Пишний.

Так, керівником казначейства "Ощадбанку" Колобов пропрацював до літа 2008 року. Потім нетривалий час він очолював "БТА-Банк" та займався продажем "Терра-банку" групі, пов'язаною з нинішнім першим заступником міністра економіки Вадимом Копиловим і Кирилом Шевченком - людиною Ігоря Уманського, в.о. міністра фінансів в уряді Тимошенко.


Азаров вітає нового міністра фінансів. Фото прес-служби уряду


Після перемоги Віктора Януковича Колобов і Арбузов починають рухатися паралельними курсами.

Так, в квітні 2010 Колобов став заступником голови правління державного "УкрЕксімБанку", а через місяць наглядову раду банку очолив Арбузов.

Потім, у грудні Арбузов стає главою Нацбанку, а Колобов іде до нього першим заступником.

У Нацбанку Колобов відповідав за роботу з урядом. Розповідають, що його частіше можна було зустріти на Грушевського, ніж в сусудній будівлі центрального банку.

Крім того, Колобов у Нацбанку курував державні "Ощадбанк" і "УкрЕксімБанк". За словами джерел, питання рефінансування проходили виключно за його згодою.

Окрім фінансів, Колобов має ще одне захоплення - баскетбол. Минулої суботи його можна було бачити у vip-ложі Палацу спорту поряд з Олександром Волковим та Ігорем Коломойським, де вони спостерігали за матчем Зірок Суперліги-2012.


Коломойський, Волков, Колобов, Попов. Фото Дмитра Ларіна


Товаришом Колобова, в тому числі на баскетбольному підгрунті, є син екс-прем'єра Пустовойтенка Вячеслав, який значиться акціонером банку "Даніель".

Серед історій, які характеризують Колобова, розповідають те, як він в статусі глядача ходив на матчі баскетбольної Суперліги. Якшо Колобов запізнювався і не встигав прибути вчасно, він міг подзвонити потрібним людям і попросити затримати початок матчу.

Призначення Колобова означає послаблення Валерія Хорошковського, яке відбувається на фоні зачистки його людей з керівництва СБУ.

За інформацією джерел, Хорошковський потрапив у немилість, коли намагався продвинути на керівника Державного казначейства свого ставленика Вадима Гриба.

Гриб, який у ділових колах відомий як власник інвестиційної компанії "Тект" і якого вороги називають не інакше, як "рейдером", був радником Хорошковського в Службі безпеки України.

Кажуть, що Хорошковський вимагав карт-бланш у Мінфіні, відмовляючись працювати в оточенні чужих людей. Але такий диктат не сподобався ні Азарову, ні Януковичу - тим більше віддавати контроль над Держказначейством "чужинцю"...

Поки ж вплив Хорошковського обмежили патронатною службою першого віце-прем'єра, яка нараховує декілька осіб. Якщо останню вакансію в уряді міністра економіки посяде Петро Порошенко, взагалі складно зрозуміти, чим займатиметься Хорошковський.

Сергей Лещенко, УП

Дело банкиров-мошенников: «повязаны» и Стельмах, и Арбузов

antiraiderukr 27.12.2011 в 10:59
.
 
Бывший и нынешний главы Нацбанка пока не будут отвечать за разграбление государства
 
Волна арестов среди руководства ряда украинских банков всколыхнула банковскую «общественность»: слишком громкие фамилии фигурируют в скандальных уголовных делах. При этом тесный круг топ-менеджеров украинских банков прекрасно понимает, что без молчаливого одобрения и покрывательства руководства Нацбанка совершить грандиозные аферы было невозможно.
 
Напомним, в пятницу, 16 декабря нынешнего года Киевское управление Службы безопасности Украины (СБУ) задержало бывшего председателя правления банка «Киев» Николая Марченко. Его обвиняют в присвоении 6 миллионов гривен, выдаче подставных кредитов и еще ряде мошеннических деяний. До 2009 года банк «Киев» контролировала семья Марченко — отец и сын (Марченко Николай Степанович — 40,6045%, Марченко Виктор Николаевич — 17,0211%). 9 февраля 2009 года в банк была введена временная администрация НБУ. А 17 июня 2009 года собственником 99,94% акций стало государство в лице Министерства финансов Украины.
 
22 декабря 2011 года был задержан президент «VAB Банка» Сергей Максимов. Его обвиняют в мошенничестве с деньгами инвестров и присвоении крупных сумм. А также в махинациях с деньгами, выделенными Нацбанком на рефинансирование «VAB Банка».
 
На прошлой же неделе арестован Павел Борулько, фактический владелец и руководитель банков «Европейский» и «Национальный стандарт». Этого банкира «взяли» в Беларуси, где он скрывался по поддельному паспорту, не имея возможности с «туфтовым» документом покинуть границы СНГ — на него был выписан международный ордер на арест.
 
При этом щепетильности аресту Сергея Максимова придает тот факт, что этот банкир еще с середины 1990-х работал в теснейшем контакте как с украинскими, так и российскими спецслужбами. Так как «VAB Банк» финансировал многие оружейные сделки. И потому считался «человеком СБУ» или «человеком ФСБ» — в зависимости от того, что хотели этим подчеркнуть говорившие о С.Максимове. Но близость к спецслужбам и личное знакомство со многими руководителями этих могущественных ведомств не уберегли С.Максимова от неприятностей, нежелательных в его почтенном возрасте.
 
С арестом Павла Борулько — вообще скандал. Фактически он был банковским «решалой в законе». На протяжении многих лет оказывая желающим — в том числе и коллегам-банкирам — услуги по «теневой» конвертации крупных денежных сумм в национальной валюте в валюты так называемой 1-й категории: доллары, фунты, швейцарские франки... А также обналичивая крупные суммы для крупных же заказчиков — в том числе из высшего руководства страны. Еще веселее: клиентами банкира П.Борулько и соучастниками совершаемых им преступлений были и старший сын Президента Украины Виктора Януковича Александр (в прошлом — стоматолог, а ныне — также банкир) и Сергей Арбузов, нынешний глава Национального банка Украины.
 
    Подробно о связи Павла Борулько, Александра Януковича и Сергея Арбузова можно прочесть в материале «Массовые аресты банкиров в Украине. Задержан Павел Борулько — крупнейший «конвертатор» в стране«.
 
И можно только догадываться, что может «спеть» следствию гражданин П.Борулько, если удостоверится, что помощи ждать ему неоткуда.
 
Остается загадкой, как руководитель СБУ Валерий Хорошковский вообще осмелился арестовать этих «непростых» банкиров, за каждым из которых стоят серьезные связи и покровители. Причем делает это масштабно и резонансно — в канун Нового года, одного за другим. Как бы подчеркивая: сидеть богатейшим людям Украины придется в разгар праздников, а дальше — как в поговорке: как Новый год стретишь, так его и проведешь...
 
Политикум и финансовый мир Украины обсуждает несколько версий условного «дела банкиров».
 
Версия первая, самая распространенная: банальный передел награбленного. Арестованных банкиров просто «рвут», пытаясь завладеть их активами и состоянием. А обвинения в расхищении средств рефинансирования Нацбанка — лишь удобный для правоохранителей повод «закрыть» банкиров. Но эта версия никак не объясняет неприятности того же П.Борулько, ходившего в «корешах» у Александра Януковича и Сергея Арбузова, да и не только их.
 
Версия вторая: под прикрытием легенды о борьбе с мошенничеством в банковской системе Украины руководство СБУ в преддверии парламентских выборов собирает компромат на управленческую и политическую «верхушку» государства, которая едва ли не поголовно пользовалась услугами того же П.Борулько. Но эта версия никак не объясняет аресты руководства банка «Киев» и «VAB Банка».
 
Версия третья, «комбинированная»: С.Максимова просто «торбят», а П.Борулько «наказывают» за «крысятничество», проявленное в отношении покровителей из «семьи».
 
И почему-то никто из собеседников автора всерьез не воспринимает версию того, что СБУ и Генпрокуратура едва ли не впервые за 20 лет независимости Украины занялись своими прямыми функциональными обязанностями. И аресты банкиров — закономерный результат государственнической деятельности Генпрокурора Виктора Пшонки и главы СБУ Валерия Хорошковского.
 
Эта — наивная по мнению и банкиров, и политиков — версия, предложенная автором, разбивалась в прах одним доводом. Если наводить порядок в банковской системе Украины, то начинать надо было с ареста экс-главы Нацбанка Владимира Стельмаха и его первого заместителя Анатолия Шаповалова. Без санкции которых (и «откатов» в их адрес) ни семья Марченко, ни С.Максимов, ни, тем более, П.Борулько «левачить» не смогли бы. Которые лично, «в ручном режиме», контролировали валютный рынок Украины, рефинансирование банков, их санацию и банкротство. И с каждой операции снимали «свой процент». Но эти люди — на свободе.
 

СБУ і солярка, або Навіщо Фірташу чужі автозаправки

antiraiderukr 09.12.2011 в 13:41

.На колишніх акціонерів "Надра Банку" був створений тиск, і вони погодились реструктуризувати свої кредити, та поступово повернути гроші. Зокрема, погодився повернути кошти Єремеєв в обмін на закриття кримінальних справ. Однією з зустрічних вимог Фірташа до Єремеєва є віддати йому мережу заправок WOG.


В
ипадки "маски-шоу" правоохоронців у офісах крупних компаній, на кшталт "Епіцентру" та "Фокстроту", стають в Україні нормою життя. Такою ж, як і намагання людей, наближених до влади, відібрати бізнес у інших.

Для цього активно використовується правоохоронна, а точніше – каральна система. Іноді в інтересах "крупного" бізнесу діє навіть спецслужба, покликана, зокрема, оберігати країну від підступів закордонних розвідок.

Втім питання досить суперечливе. Не можна сказати, що нинішні "жертви свавілля" не брали участі у достатньо сумнівних оборудках часів президентства Віктора Ющенка та прем’єрства Юлії Тимошенко. Тогочасні державні тендери, виділення рефінансування банкам під час кризи 2008 року та газові угоди 2009 року стали притчею.

Але "силове" вирішення питань увійшло в моду вже за часів Віктора Януковича.

У листопаді на стрічках новин з'явилися повідомлення про обшуки в рамках кримінальної справи, у якій фігурують компанії одного з найбагатших людей західної України, колишнього спонсора спікера Володимира Литвина Ігоря Єремеєва.

"Економічна правда" намагалася розібратися, чим завинив нафтовий магнат.

СБУ та "солярка"

11 жовтня 2011 року Головне слідче управління Служби безпеки України порушило кримінальну справу за фактом розтрати державних коштів службовими особами державного підприємства "Укрзалізничпостач" шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Сума розтрати, яка зазначається у справі, є приголомшливою – 199 мільйонів 788 тисяч гривень.

Але, за версією СБУ, службовці держпідприємства розтратили державні гроші…за попередньою змовою із службовими особами ЗАТ "Херсонський нафтопереробний завод", власником якого є бізнесмен Ігор Єремеєв.

"Укрзалізничпостач" є, безумовно, хлібним місцем. Це держпідприємство здійснює централізовану закупівлю товарно-матеріальних цінностей для потреб залізничної галузі - запасних частин, обладнання, нафтопродуктів та іншого.

Справа порушена за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу. Ця стаття визначає відповідальність за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

Санкція 5 частини статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Крім Херсонського НПЗ у справі фігурує ціла низка підприємств Єремеєва: "ТД "Континіум Галичина", ТОВ "Вест Ойл Груп", ТОВ "Континіум Укрнафто Ресурс", ТОВ "Континіум Укр Ресурс", Волинська філія ТОВ "Золотий екватор" та інші.

Деякі з названих компаній входять до групи "Континіум". Вони контролюють мережу автозаправок WOG. Чому це важливо, ми пояснимо трохи нижче.

Хто такий Ігор Єремеєв

Єремеєву 43 роки, його статки оцінюють в 312 мільйонів доларів. Основна сфера діяльності бізнесмена – нафтопереробна промисловість та торгівля нафтопродуктами.

Він почав бізнес у 1992 році в рідному селі Острожець Млинівського району Рівненської області, ставши директором МПП "Континіум". Крім нафтопродуктів Єремеєва також зацікавила харчова промисловість – під брендом "КОМО" він сконцентрував близько десятка молочних підприємств.

Один з найбільших активів Єремеєва - мережа автомобільних заправок WOG. У 2007 році він став власником пакету акцій Херсонського нафтопереробного заводу і головою наглядової ради цього підприємства.

В у 2002 році Єремеєв пішов у політику. Бізнесмен був обраний депутатом від округу у Волинській області. І тоді ж Єремеєв став одним зі стовпів політичної сили Володимира Литвина. Будучи нардепом Єремеєв навіть очолював фракцію Народної партії.

А у 2006 році саме "волинський олігарх" очолив передвиборчий штаб блоку Литвина "Ми". ЗМІ писали, що він "посунув" у команді Литвина нинішнього керівника адміністрації президента Сергія Льовочкіна. Єремеєв довів лідерові блока власну відданість, коли кулаками захищав того під час сварок у Верховній Раді.

Також відомо, що під час передвиборчої кампанії він тримав у своїх руках бюджет блоку, у який надходили гроші, сплачені за начебто "проходні" місця. Кажуть, що для сплати за своє місце у списку Єремєєв взяв кредит в одному з банків. А очоливши штаб, вже за кілька місяців його погасив. Чи це пов’язані події, нам невідомо. Але не виключено, що гроші у "общаку" були немаленькі.

Втім, блок Литвина провалився на виборах, набравши всього 2,6% голосів. Кажуть, тоді нинішній голова Верховної Ради витратив багато часу, щоб пояснити, чому він не зможе повернути "інвесторам" вже витрачені кошти. Що стосується Єремеєва, то після провалу на виборах він повернувся в бізнес. Однак на дострокових виборах 2007 року, за інформацією журналістів, Єремеєв все ж таки давав гроші партії Литвина. І не дарма.

Паливо для залізничників

У кінці ж 2011 року СБУ раптово зацікавилося подіями майже трирічної давнини. А саме закупівлею держпідприємством "Укрзалічничпостач" дизельного палива у 2009 році.

Старший слідчий СБУ направив до Шевченківського райсуду Києва подання про проведення обшуку по справі щодо розтрати державних коштів. Спецслужбу, зокрема, цікавили документи щодо правових відносин Херсонського НПЗ та інших підприємств Єремеєва.

15 листопада суд своєю постановою дозволив провести обшук. ЗМІ повідомляли, що "маски-шоу" влаштували 18 листопада в представництві компанії WOG в Києві на вулиці Межигірській.

В розпорядженні "Економічної правди" є відповідна постанова суду, де викладена позиція слідчих СБУ у цій справі.

Так у спецслужбі встановили, що у травні 2009 року держпідприємство провело торги по закупівлі дизельного палива марки Л-0,2-62. За твердженням СБУ, переможцем торгів "неправомірно визнано ЗАТ "Херсонський нафтопереробний завод".

Неправомірність, на думку слідства, полягала у наступному. Службові особи "Укрзалізничпостач", згідно з положенням про держзакупівлі, нібито були зобов’язані відхилити тендерну пропозицію Херсонського НПЗ і скасувати торги. За однією з версій, які у той час ходили ринком, у тендері мали приймати участь лише вітчизняні виробники палива. Херсонський НПЗ хоча і є нафтопереробним заводом, але ще у 2007 році, під час купівлі Єремеєвим, вже був банкротом. З того часу він досі не працює. Але це не завадило Єремеєву постачати залізничникам паливо, користуючись статусом українського виробника.

Але у справі фігурують інші факти. За інформацією СБУ, службовці "Укрзалізничпостач" свідомо допустили до оцінки пропозицію учасника, яка не відповідала тендерній документації, що й призвело до неправомірного вибору переможця тендеру.

Але 1 червня 2009 року держпідприємство уклало з Херсонським НПЗ угоду про закупівлю дизельного палива на загальну суму 435 мільйонів гривень. На думку слідчих, ціна палива за цією угодою на 40 мільйонів 906 тисяч гривень перевищує тогочасну середньо ринкову.

"Крім того, безпосередньо після укладення вказаного договору службовими особами ДП "Укрзалізничпостач", які діяли в інтересах ЗАТ "Херсонський НПЗ", за відсутності правових підстав укладено ряд додаткових угод, якими свідомо змінено ціну дизпалива у бік збільшення на суму 158 мільйонів 881 тисяч", - йдеться у постанові суду.

Слідство стверджує, що таким чином службовими особами "Укрзалізничпостач" вчинено розтрату державних коштів на загальну суму 199 мільйонів 788 тисяч гривень.

За даними СБУ, кошти у сумі 593,8 мільйонів, які надійшли від держпідприємства на рахунки Херсонського НПЗ були перераховані на рахунки ТОВ "Торговий дім "Континіум Галичина".

А потім ці гроші були перераховані на рахунки інших фірм Єремеєва - ТОВ "Континіум Укрнафто Ресурс", ТОВ "Вест Ойл Груп" і так далі.

Слідчі СБУ стверджують, що неодноразово зверталися до фірм, які фігурують у справі, з проханням надати оригінали документів, які стали підставами для перерахування грошей за період часу з 1 червня 2009 року по 31 березня 2010 року.

Однак ТОВ "ТД "Континіум Галичина" та інші підприємства групи "Континіум" відмовлялися задовольняти прохання СБУ. Зокрема, фірми повідомляли, що всі документи їх фінансово-господарської діяльності передані в оригіналах народному депутату для розгляду якогось звернення.

У СБУ назвали такі дії "свідомим і протизаконним приховуванням запитуваних документів".

Конфлікт

Виникнення цієї справи має свої пояснення. І її розслідування може стати черговим доказом використання в Україні каральної влади в інтересах олігархів.

За інформацією джерел "Економічної правди", мережа заправок WOG Ігоря Єремеєва приглянулася Дмитру Фірташу. Співвласник "РосУкрЕнерго" нібито хоче встановити контроль над цими заправками.
 Навряд чи Єремеєву приємна увага Фірташа


А справу, в якій фігурують найбільші компанії Єремеєва, в тому числі ті, які контролюють WOG, веде СБУ, яке очолює представник владного угрупування Дмитра Фірташа, Юрія Бойка і Сергія Льовочкіна Валерій Хорошковський.

Більше того, подання про обшук і виїмку документів підприємств Єремеєва робив слідчий четвертого відділу першого управління Головного слідчого управління Служби безпеки України.

У провадженні цього ж відділу знаходилася відома справа щодо розмитнення "фірташевських" 11 мільярдів кубометрів газу після укладення сумнозвісних газових угод у 2009 році. Слідчі саме цього відділу, зокрема, ініціювали арешт екс-глави митниці Анатолія Макаренка у червні 2010 року.

Але у справі щодо фірм Єремеєва може бути не тільки цей інтерес. Боротьба також може точитися навколо поставок палива для "Укрзалізниці". Варто зазначити, що кожного року залізниця купує 380-400 тисяч тон дизельного палива на суму 300 мільйонів доларів.

У лютому 2011 людина з обойми ще одного члена команди Фірташа – міністра енергетики Юрія Бойка – чиновник Міненерго Костянтин Бородін заявляв, що міністерство шукає "Укрзалізниці" нового постачальника палива. Бородін тоді стверджував, що терміни поставок були зірвані і тому постачальника попросили замінити.

За інформацією профільних ЗМІ, підприємства Єремеєва поставляють залізниці паливо з 2009 року, коли обов’язки міністра транспорту виконував Василь Шевченко, призначений по квоті старого друга Єремеєва - Володимира Литвина.

Однак, не зважаючи на розмови у Міненерго, у кінці березня 2011 року тендери на поставку палива "Укрзалізниці" знову виграла фірма Єремеєва "Укрпостач-Нафтотрейд". Але тепер нафтовими фірмами Єремеєва зацікавилася СБУ Валерія Хорошковського.

"Економічна правда" зверталася за коментарем з приводу цієї справи до всіх зацікавлених сторін – й до Єремеєва, й до Дмитра Фірташа, й до СБУ.

Однак у WOG (компанія Єремеєва) від коментарів відмовилися. А відповідь на запити, направлені автором, у СБУ та Group DF Фірташа досі не надійшла.

Гроші з "Надр"

Інтереси Фірташа і Єремеєва перетиналися ще одним чином. "Економічна правда" ще у липні 2009 року писала про скандал навколо виведення з банку "Надра" 6,4 мільярда гривень з 7,1 мільярда державного рефінансування.

Ці гроші були виведені з банку через схему надання кредитів компаніям самих же власників фінустанови. Ще до введення тимчасової адміністрації та продажу банку Фірташеві, великий пакет акцій банку "Надра" належав компаніям Єремеєва.

Тоді ж сукупний кредитний портфель єремеєвської групи "Континіум" у "Надрах" становив більше 1 мільярда гривень. Тільки за два місяці 2008 року - жовтень і листопад - компанії Єремєєва вивели з банку 805,1 мільйона гривень.

Зокрема, фірма "К-Л-О" отримала позику на суму 173 мільйони гривень, а фірма "НАЙТ" - на 211 мільйонів.

Тимчасова адміністрація банку, яку очолювала Валентина Жуковська, подала з цього приводу заяви в правоохоронні органи. Виявляється, справи щодо "безнадійних" кредитів банку "Надра" таки були порушені. І ще на початку 2010 року Печерське районне управління МВС у місті Києві активно розслідувало справу щодо виведення коштів фірмами "КЛО" і "НАЙТ".

Тоді слідчі кваліфікували виведення коштів рефінансування за тією ж частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу, що й у випадку з дизельним паливом для "Укрзалізниці".

За інформацією джерел "Економічної правди", такі ж позови тимчасовий адміністратор подала також щодо інших колишніх акціонерів "Надр" – зокрема, до братів Сегаль, які свого часу звинуватили "ЕП" у наклепі: начебто, ми безпідставно стверджували, що структури Сегалів також отримували кредити на структури, які потім банкротували.

Як стверджують джерела, на колишніх акціонерів "Надра Банку" був створений чималий тиск, і вони погодились реструктуризувати свої кредити, та поступово повернути гроші. Зокрема, погодився повернути кошти Єремеєв в обмін на закриття кримінальних справ.

Чи вдасться бізнесмену "безкровно" домовитися цього разу – питання відкрите. Але за інформацією з іншого джерела, однією з зустрічних вимог Фірташа до Єремеєва є віддати йому мережу заправок, що працюють під брендом WOG. Саме з цим може бути пов’язана надвелика активність СБУ щодо персони західноукраїнського бізнесмена. Ми надіслали запит з цього приводу до Group DF та WOG, але розмовляти з "Економічною правдою" не схотіла жодна сторона.

Экономическая правда