Налоговая «прессует» отечественного производителя дешевого топлива

antiraiderukr 10.01.2013 в 14:09

.Начиная с конца декабря месяца минувшего года, налоговая полиция принялась плотно «прессовать» сети АЗС распространяющих, недорогое топливо отечественного производителя – Кременчугского НПЗ, по качеству которое, не уступает импортным аналогам.

Под «пресс» налоговиков попали сети автозаправок – АNP, Авиас и Укрнафта в Житомирской, Харьковской, Черновецкой и Винницкой областях. Топливо на этих заправках сливается, а работа приостанавливается лишая водителей возможности, заправляться на данных АЗС.

 В Виннице подобная проблема возникла еще в конце декабря месяца. Там представители налоговой полиции заблокировали работу целой нефтебазы, поставляющей свое топливо на заправки АNP, Авиас и Укрнафта не только Винницкой, но и Житомирской области. Свое решение налоговики пояснили низким качеством поставляемого топлива с данной нефтебазы. Стоит отметить, что проведение нескольких независимых экспертиз, подтверждающих хорошее качество продукта, не позволило разблокировать работу базы.

4 января в Житомире, на заправке АNP, без свидетелей не говоря уже о понятых, представители налоговой сорвали все пломбы и выкачали бензин марок А-92 и А-95. Как пояснили сами налоговики, что топливо изъято после жалобы Союза защиты прав потребителей, якобы в этот Союз обратился клиент данной АЗС и пожаловался на качество топлива купленного им 29 декабря. При этом сама АЗС не работает с 21 декабря и, естественно никак не могла продать топливо 29 декабря.

Похожая ситуация случилась в Харькове, там, на заправке сети АNP, выкачивали бензин трех марок, трудились наши «блюстители» до поздней ночи. Основанием ареста 50 тонн бензина, стало решение суда. Поводом для иска послужили документы, говорилось в которых, о наличии в топливе вредных примесей. Помимо этого, представители налоговой предъявляли претензии, по поводу отсутствия определенных сертификатов на топливо.

В Черновцах заправка сети АNP не работает с 29 декабря. Там, как и в Житомире, выкачали из резервуаров бензин марок А-92 и А-95. По мнению представителя АЗС, проведение налоговиками экспертизы было реализовано с многочисленными нарушениями. По предоставленным документам, остается непонятным, кто именно проводил данную экспертизу, и проводилась ли она вообще.

Со слов самих налоговиков, то они просто переживают за качество продаваемого гражданам топлива. А как объяснить, что этим делом занимается налоговая милиция?.. – Непонятно.

А понимать тут и нечего. Как утверждают аналитики топливного рынка Украины, все АЗС подвергшиеся притеснениям, продавали продукцию Кременчугского НПЗ и в среднем, цена на различные марки топлива у АNP, Авиас и Укрнафта меньше чем у конкурентов на 5 – 57 коп. И именно поэтому налоговая милиция «наплевав» на результаты независимых экспертиз, с маниакальной упертостью продолжает угнетение крупнейшего отечественного нефтеперерабатывающего завода.

Такое поведение указывает на то, что конкуренты руками налоговиков пытаются устранить неудобного участника рынка, не желающего повышать цены.

Ниже приведены цены на топливо в различных сетях автозаправок по состоянию на 4 января.
                            А-80    А-92    А-95    ДТ
"Авіас", АNP, "Укрнафта"    10,30    10,60    10,90    9,80
WOG и ОККО                    10,69    10,99    11,29    10,39
"Лукойл"                    10,50    10,80    11,10    10,20
ТНК-ВР                            10,35    10,79    11,09    10,10
Shell                            –    11,02    11,32    10,37

Антикоррупционный информационно-аналитический портал job-sbu.org

Рейдерські захоплення бізнесу – серйозна загроза українській економіці

antiraiderukr 13.12.2011 в 13:24

Лі Тернер
Минулого тижня я дав інтерв’ю інформаційному агентству УНІАН. Якщо ви його ще не бачили, можете прочитати тут.

  Якщо лідери опозиції залишатимуться у в’язниці, це створить негативну атмосферу для саміту з ЄС

Пане посол, 19 грудня очікується саміт Україна – ЄС. Якщо угода про асоціацію буде парафована, чи не виглядатиме так, що Євросоюз не дуже послідовний щодо України? Адже стільки лунало всіляких попереджень, застережень, закликів...  

 По-перше, важливо розрізняти три різні етапи проходження угоди про асоціацію з ЄС.

 Перший етап – це парафування угоди. Якщо обидві сторони гарно попрацюють і якщо, зокрема, ми зможемо узгодити прийнятне формулювання щодо того, як і коли Україна може приєднатись до Європейського Союзу, то тоді, можливо, ми матимемо парафування до кінця цього року. Якщо всі узгодження відбудуться, є імовірність того, що переговори будуть завершені. Це буде доброю новиною.

 Але угода про асоціацію не набуде чинності, якщо вона не буде підписана. Тобто підписання – другий етап. Цього не відбудеться принаймні в найближчі шість місяців після завершення переговорів. І для того, щоб це відбулося, усі країни ЄС мають вирішити, що Україна є демократичною країною, що все функціонує відповідно до демократичних норм. Буде чудово, якщо ми зможемо парафувати угоду до кінця цього року, але для того, щоб вона почала діяти, її необхідно підписати.

 Після підписання угоди має відбутись її ратифікація. Це – третій етап, який полягає в тому, що всі парламенти країн-членів ЄС і Європарламент мають проголосувати за неї. І вже тоді вона набуває чинності. А ратифікована угода може бути лише в тому випадку, якщо країни ЄС будуть переконані, що Україна є демократичною країною, яка може діяти відповідно до норм і прав у ЄС.

 Але якщо лідери опозиції, які, на наше переконання, перебувають в ув’язненні через політичні мотиви, залишатимуться в неволі, то, звісно, це створить негативну атмосферу для саміту 19 грудня.

Тобто атмосфера саміту залежатиме від дій українського керівництва?

 Європейський Союз абсолютно чітко заявив: якщо лідерів опозиції, які позбавлені волі внаслідок недосконалих судових процесів, продовжуватимуть утримувати під вартою і якщо вони не матимуть можливості брати участі у політичній діяльності, то дуже малоймовірно, що угода буде підписана і ратифікована. Тобто другій і третій етапи узгодження угоди залишатимуться під знаком питання.

Що, на вашу думку, заважає керівництву України скористатися з такої можливості й дійти до підписання угоди?

 Гадаю, вам краще запитати про це в них. На моє переконання, той спосіб, за яким працює ЄС, є дуже чіткий і прозорий. Тобто ми є організація, що заснована на правилах, і всі ці правила чітко прописані в засадничих договорах ЄС, котрі підлягають беззастережному виконанню. І якщо певна країна бажає укласти угоду про асоціацію з ЄС, то вона знає, що для цього потрібно. Це не той випадок, коли Європейський Союз встановлює якісь нові правила чи нові умови. Правила й умови однакові для всіх.

На якому рівні проходитиме саміт? Хто з лідерів Європи може прибути в Україну?

 Я не можу зараз сказати, хто саме буде на саміті, але, як правило, такі саміти проводяться на найвищому рівні.

ЯК ТІЛЬКИ УГОДА БУДЕ РАТИФІКОВАНА, ВИ ПОЧНЕТЕ СПОСТЕРІГАТИ ТРАНСФОРМАЦІЮ ЕКОНОМІКИ

Якщо спочатку була надія на декриміналізацію статей КК, за якими засуджено Тимошенко, чи на будь-який інший спосіб звільнення лідера опозиції, то зараз, схоже, такої надії нема. Як, на вашу думку, виглядатиме Україна, якщо пані Тимошенко не братиме участі в парламентських виборах 2012 року? Ми вже розуміємо, що підписання угоди може не відбутися…

 На мою думку, це якраз те запитання, на яке Україна має відповісти сама собі: чи хоче вона бути європейською державою, такою, як інші країни в ЄС, чи якимось іншим видом країни?

 На моє переконання, угода про асоціацію, що включає угоду про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі (УГВЗВТ), має дуже великий потенціал для зміни України.

 Я знаю, що дуже важко змінити країну. Саме тому угода про асоціацію, включно з УГВЗВТ, є дуже важливим і потужним інструментом, де прописані всі механізми проведення реформ у країні.

 Також ці угоди передбачають структуру фінансової допомоги для досягнення цих змін. Тобто як тільки буде підписано й ратифіковано угоду про асоціацію і УГВЗВТ, ви почнете спостерігати трансформацію економіки.

 Було б чудово побачити це, але це малоймовірно, якщо опозиційні лідери продовжуватимуть сидіти за ґратами внаслідок судових процесів, які не базуються виключно на юридичних факторах.

Ви відвідували судові засідання щодо Тимошенко й Луценка. Чи не було у вас відчуття якогось абсурду?

 Кілька тижнів тому я написав блог «Чому європейські уряди вважають недосконалими судові процеси над представниками опозиції». У ньому я, зокрема, звернув увагу на звіти Данського Гельсінського комітету з прав людини за авторства пана Лінгбо, у яких міститься ретельний аналіз цих судових процесів і звертається увага на ті їхні епізоди, що не відповідають нормальній юридичній практиці. Я рекомендую вивчити ці звіти (і стежити за моїм блогом).

УКРАЇНСЬКЕ КЕРІВНИЦТВО МАЄ ВСІ МОЖЛИВОСТІ, ЩОБ ВИРІШИТИ ВСЕ ДУЖЕ ШВИДКО

Після ухвалення вироку було дуже багато критичних заяв від усіх провідних країн світу, у тому числі з Великобританії. Настільки критичні заяви були чи не вперше в історії України. Чи можливі якісь санкції щодо конкретних осіб (чиновників та олігархів), причетних до переслідування опозиції та від яких залежить політична ситуація в країні: арешт рахунків, торговельні обмеження, візові проблеми тощо?

 Якщо країни чи організації, як от ЄС, занепокоєні тими подіями, що відбуваються в якійсь іншій країні, то є цілий арсенал можливих рішень у відповідь. Звичайно, ми продовжуємо розглядати різні варіанти. Та поки що, вважаємо, більшість українців, а також керівництво України зацікавлені в тому, аби успішно завершився процес щодо угоди про асоціацію. Саме на цьому ми зосереджували наші розмови. А що трапиться в майбутньому, залежатиме від того напрямку, який обере для себе Україна.

 Мушу сказати, що я завжди є оптимістом, і двері для України відчинено, якщо будуть зроблені відповідні кроки щодо розв’язання ситуації з ув’язненням лідерів опозиції. Я переконаний, що українське керівництво має відповідні можливості для того, щоб вирішити це дуже швидко.

Багато хто вважає, що українське керівництво намагається наслідувати російське. Вам теж так здається?

 Це запитання, швидше, не до мене… Я чув численні заяви з боку представників української влади, і вони завжди стверджували, що прагнуть зробити Україну більш схожою на країни ЄС. У мене склалось таке враження, що це і є те, чого прагнуть більшість українців. Але, врешті-решт, це ключове питання для самих українців. Ніхто не наказує Україні, як поводитися. Та якщо ви хочете бути частиною Європи, то тут правила чіткі.

РЕЙТИНГ УКРАЇНИ ПОНИЗИВСЯ – ВОНА СТАЛА ”ЧАСТКОВО ВІЛЬНОЮ КРАЇНОЮ”

Чи не стає Україна схожою за рівнем демократії на Росію, судячи з того, як у нас проходять акції протесту, наприклад, голодування чорнобильців, яким навіть не дозволяють установити намети?..

 Упродовж останніх 5-7 років Україна зробила значні кроки в розвитку демократії. Дуже довго Україна вважалася найбільш демократичною з-поміж країн колишнього Радянського Союзу, крім держав Балтії. І хоча ми відзначаємо певне погіршення демократичної ситуації в Україні, поки що вона є більш демократичною, ніж більшість інших країн колишнього СРСР. Але це не означає, що ми не занепокоєні відступами від демократичних принципів, які ми спостерігаємо останнім часом.

 Якщо ми подивимося на рейтинги американської організації Freedom House, то побачимо, що Україну понизили в нещодавньому звіті. Тепер Україна потрапила в категорію «частково вільних країн», разом з Молдовою. Ми й надалі стежитимемо за цим та іншими рейтингами, що фіксують стан справ в Україні.

ПО ВСІЙ КРАЇНІ ЛЮДИ ЗАНЕПОКОЄНІ РЕЙДЕРСЬКИМ ЗАХОПЛЕННЯМ БІЗНЕСУ

Знаю, ви дуже багато подорожуєте по Україні й недавно були в Запоріжжі, де тепер, у ХХІ столітті, поставили пам’ятник Сталіну. Як ви для себе пояснюєте, чому таке могло трапитися?

 Я, на жаль, не бачив статуї Сталіна і не є істориком. Але я не думаю, що підтримував би будь-які пропозиції щодо встановлення пам’ятника Сталіну будь-де.

 Я завжди намагаюся якомога більше подорожувати Україною, аби бачити, що відбувається в інших містах, крім Києва. Нещодавно я був у Донецьку, Запоріжжі, Одесі. Я побачив, що в усіх цих містах люди сильно занепокоєні ситуацією з бізнес-кліматом, зокрема проблемою корпоративного рейдерства. Я її розумію так: ті компанії, які мають близькі зв’язки з владою, вдаються до використання певних органів влади – правоохоронних чи судових, щоб чинити тиск на своїх конкурентів. Ця проблема стосується як внутрішніх інвесторів, так і іноземних. За останні шість місяців я чув багато доволі жахливих історій, що привели мене до висновку: рейдерство – це велика загроза економічному розвитку України.

А як щодо англійського бізнесу, яку ви спостерігаєте тенденцію, він відходить з України чи навпаки – інвестиції зростають?

 Є дуже багато британських бізнес-компаній, які успішно працюють на українському ринку. Нещодавно між Shell (британсько-голландська компанія) і українськими партнерами було укладено угоду щодо розробки покладів сланцевого газу, яка передбачає 200-800 мільйонів доларів інвестицій. Британія є одним з найбільших інвесторів в Україні. Але… На жаль, низка британських компаній мала проблеми з корпоративним рейдерством.

 Я часто звертаюся до українських можновладців по допомогу в таких питаннях. І часто представники влади сприяють у їх розв’язанні. Проте тут питання не в якихось окремих випадках. Це – радше системна проблема всієї української економіки. Якщо цю проблему не буде подолано, то наслідки, зокрема для притоку інвестицій, будуть дуже негативні.

 Даю вам конкретний приклад – пакет інвестицій Shell становить від 200 до 800 мільйонів доларів. Як швидко будуть використані ці гроші (звісно, не можу говорити від імені Shell), без сумніву, залежить від того, наскільки успішно протікатиме співпраця з українською владою. Якщо будуть створені належні умови, зокрема забезпечено верховенство права, ми очікуємо, що ці гроші буде освоєно швидко. За таких умов можна прогнозувати більшу кількість та більші обсяги інвестицій у майбутньому. Представники великих енергетичних компаній заходу часто мені кажуть, що в них є бажання вкладати мільярди доларів у економіку України і що Україна має бути експортером газу, а не імпортером. Але якщо бізнес-клімат не покращиться, то цей процес буде дуже повільним.

Тобто вам доводиться займатися ще й такою роботою?

 Це справді частина моєї роботи – намагатися заохотити притік інвестицій в Україну. Тому я хочу мати якомога кращі умови для цього.

 


Ви вже доволі добре розмовляєте українською мовою. Ви берете уроки з української?

 Коли я приїхав в Україну, то вже непогано володів російською, оскільки у 90-х роках обіймав посаду в британському посольстві в Москві. Я відразу зрозумів, що слід вивчати українську. Розпочав з одного уроку на тиждень протягом шести місяців. Потім жив у одній родині у Львові впродовж двох тижнів. Щодня займався українською по чотири години. Упродовж цих двох тижнів я наполягав на спілкуванні виключно українською мовою. Звісно, це допомогло мені у вивченні української. Та я б хотів, аби моя українська була ще кращою.

ШЛЯХ УКРАЇНИ В ЄС ВИГІДНИЙ РОСІЇ, ТА ГОЛОВНЕ - САМІЙ УКРАЇНІ

У Росії пройшли вибори до Держдуми… Незабаром президентські вибори, і Путін знову стане президентом. На вашу думку, чи зміниться щось у відносинах України та Росії, коли президентом знову буде Путін?

 Я насправді не можу коментувати ситуацію з виборами в Росії. Це радше запитання до моїх колег у Москві. Та вважаю, що в інтересах і України, і Росії мати стабільні відносини. Хочу сказати, що найбільш важливим для розбудови відносин між країнами колишнього Радянського Союзу є те, що ми називаємо «безпрограшна співпраця» (win-win). Тобто коли є щось добре для країни «А», то це не обов’язково має бути поганим для країни «Б». Радше це добре для обох країн - «А» і «Б». Якщо Україна, наприклад, інтегрується з ЄС і стане більш заможною, більш демократичною і більш стабільною, то, вважаю, це буде лише на краще для сусідів України з колишнього СРСР.

Але Росія, судячи з її дій та заяв, так не вважає...

 Знову ж таки, я не можу говорити за росіян. На мою думку, заможна, демократична й інтегрована з ЄС Україна – це дуже добре для всіх, а передусім – для самої України, також і для її сусідів як на Сході, так і на Заході.

Ви кажете, що відвідуючи регіони України, ви спостерігаєте, що більшість українців хотіли б рухатися в європейському напрямку. А як сьогодні, за вашими спостереженнями, живе пересічний українець?

 Я завжди роблю порівняння між розвитком України за останні 20 років і розвитком деяких інших країни Східної Європи, які стали більш інтегровані з ЄС. І якщо ми, наприклад, подивимося на приклад Польщі, то побачимо, що 20 років тому ця країна мала приблизно такі ж стандарти життя, які зараз має Україна, що зараз, 20 літ потому, економіка Польщі зросла приблизно втричі порівняно з українською, хоча Польща є меншою країною. Різниця між валовими показниками економік обох країн сягатиме приблизно 330 мільярдів доларів щороку. У 2010 році ВВП Польщі становив 470 мільярдів, а України – 137.

 Як на мене, це є той приз, який чекає на Україну. Звичайно, Україна має набагато більше природних ресурсів, краще сільське господарство та теоретично більший потенціал, аніж Польща. І з моїх розмов з українцями зрозуміло, що вони прагнуть більш швидкого розвитку відносин з Європою.

З послом розмовляли Оксана Климончук, Володимир Ільченко

Лі Тернер - посол Великобританії в Україні. Інші блоги автора можна знайти за адресою http://blogs.fco.gov.uk/roller/turner/

Украина теряет инвесторов

antiraiderukr 02.12.2011 в 11:53

/Посол Великобритании в Украине Ли Тернер отмечает ухудшение бизнес-климата в Украине. Об этом он сказал в ходе встречи с председателем Донецкой областной государственной администрации Андреем Шишацким, сообщает Сегодня.

"Откровенно говоря, в Киеве не только для иностранных бизнесменов, но и для всех положение ухудшается, что касается бизнес-климата. Большинство из них мне (об этом – ред.) говорят", - сообщил посол.

Мнение предпринимателей разделяет и сам Тернер. "Я сказал бы, что сейчас самая большая проблема - это климат для бизнеса. И особенно остра проблема рейдерства", - сообщил он.

Посол отметил, что у компаний, имеющих хорошие отношения с властями, есть возможность увеличивать давление в условиях конкуренции. "Конечно, я понимаю, что это молодая демократия, что очень трудно делать такие реформы. Но если положение не улучшится в течение следующих 6-12 месяцев - инвесторов в Украине не будет, к сожалению. Это самая большая проблема", - считает Тернер.

Он отметил, что компании из осторожности вынуждены ограничивать размер инвестиций. "Я знаю, что в Великобритании много очень больших фирм, например, в области энергетики, которые хотят здесь вкладывать миллиарды долларов. Но пока они чувствуют, что бизнес-климат очень трудный. Они вкладывают: например, Shell в этом году в сентябре заключил договор, чтобы вкладывать в Украине от 200 до 800 млн долларов", - сообщил Тернер.

По словам посла, в случае улучшения условий для иностранного бизнеса объем инвестиций Shell мог бы увеличиться в несколько раз, до нескольких миллиардов долларов.

Тернер выразил надежду, что в результате реформ, которые проводятся в Украине, ситуация изменится и тогда предприниматели без опасений смогут вкладывать деньги в украинскую экономику.

Как сообщал MIGnews.com.ua, государственное агентство по инвестициям и управлению национальными проектами запустило "Единое инвестиционное окно" (InvestUkraine) – специальный сервис для иностранных инвесторов, призванный упростить жизнь заграничным бизнесменам и увеличить поток инвестиций в страну.

MIGnews.com.ua